Місця і групи забутих жертв націонал-соціалізму
кладовище
пам'ятник, меморіальна дошка
меморіальний комплекс
виставка
громадські ініціативи та діячі
невідоме місце
радянські військовополонені
пацієнти психіатричних лікарень
роми
єврейське населення*
цивільне населення*
інші

* на окупованих територіях

Пам’ятник 20-ти тис. мирним громадянам, розстріляним під час німецької окупації Дніпропетровська

25 серпня 1941 р. Дніпропетровськ було окуповано німецькими військами. У місті розташувалась нацистська окупаційна адміністрація однойменної генеральної округи Райхскомісаріату Україна, а також Дніпропетровських міської та земельної округ [4].

Одним з місць систематичного масового знищення мирного населення протягом усього періоду тимчасової окупації міста Дніпропетровська є протитанковий рів, який знаходиться на перехресті сучасних вулиць Академіка Янгеля та Енергетичної.
Пам’ятник 20-ти тис. мирним громадянам, розстріляним під час німецької окупації Дніпропетровська. Фотограф: Марина Ткаченко


За розповідями жителів, очевидців знищення населення (Сороки А.Ф., Бугаєва А. А.), німецькі окупанти в період з жовтня місяця 1941 р. до останніх днів свого перебування в місті Дніпропетровськ майже щодня машинами привозили до протитанкового рову громадян і там їх розстрілювали. Розстріл відбувався таким чином: з машини виводили групи роздягнених жінок і чоловіків, розстрілювали, а потім виводили наступну групу людей, яких змушували закидувати землею трупи попередньої групи, після чого, знову вели їх до машини, роздягали і в тому ж порядку знищували. Трупи розстріляних останньої групи часто землею не засипали і залишали їх до привозу наступної групи приречених. Мали місце випадки розтягування трупів собаками. План місця розстрілу зберігся в Державному Архіві Дніпропетровської області  [1].
План місця розстрілу. Джерело: Державний архів Дніпропетровської області. – Ф. 2427: Дніпропетровська обласна комісія обліку збитків, заподіяних німецько-фашистськими загарбниками та їх співучасниками, м. Дніпропетровськ, оп. 1, спр. 237, арк. 32
План місця розстрілу. Джерело: Державний архів Дніпропетровської області. – Ф. 2427: Дніпропетровська обласна комісія обліку збитків, заподіяних німецько-фашистськими загарбниками та їх співучасниками, м. Дніпропетровськ, оп. 1, спр. 237, арк. 33
Крім того, на початку липня 1942 р. гітлерівці заарештували в місті 150 робітників паровозних майстерень за відмову поїхати на роботу до Німеччини. Протягом 7 днів заарештованих катували голодом, а потім розстріляли біля протитанкового рову.  У ніч з 23 на 24 лютого 1943 р. біля протитанкового рову були розстріляні члени підпільної комсомольсько-молодіжної організації Амур-Нижньодніпровського району. Серед них: керівник організації, комуніст І. П. Іванов, комсомолка Г. Андрусенко (всього 21 людина) [5]. 

Шляхом нескладних арифметичних підрахунків (перемноживши об'єм ділянок рову на середню кількість людських останків на одиниці об'єму) Дніпропетровська обласна комісія обліку збитків, заподіяних німецько-фашистськими загарбниками та їх співучасниками прийшла до висновку, що на цьому місці було винищено від 18 до 20 тис. чоловік [6].

У вересні 2011 р. під час реконструкції  стадіону «Інтер», який викупив футбольний клуб «Дніпро», були знайдені людські рештки  на території поля. Організації «Гвардія-Дніпро» проводила розкопки (нажаль, не достатньо кваліфіковано) (фото розкопу можна переглянути за посиланням: http://www.djc.com.ua/news/view/new/?id=5263)

«Гвардія-Дніпро» – це громадська організація, яка також займається пошуковою роботою. Голова організації – Павло Ковальов. 

Розкопки велись у прискореному режимі (півтори місяці) через наближення періоду дощів та необхідністю продовження реконструкції стадіону. Фінансуванням розкопу займався футбольний клуб «Дніпро», а перепохованням – місцева адміністрація при сприянні Відділу охорони пам’ятників. 

Судячи з того, що розстріли у даному місці відбувалися протягом усієї окупації, слід припустити, що виконавцями були польова жандармерія, гестапо, поліція СД та місцеві поліцаї.
У 1968 р. на перехресті вулиць Академіка Янгеля та Енергетичної було встановлено пам'ятник 20 тис. розстріляним мирним жителям [2]. У 1970 р., за рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради трудящих, пам'ятне місце страти мирних мешканців Дніпропетровська взято на державний облік як пам'ятка історії місцевого значення.

В 1975 р. пам’ятник включав у себе обеліск і стелу.
Джерело: Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей. Паспорт пам’ятника місця розстрілу радянських громадян, індекс: 2.4.1488-2.4.21

На обеліску із чорного лабрадориту висічений текст: «Здесь в 1941–1943 гг. немецко-фашистские оккупанты расстреляли 20 тыс. советских граждан. Люди! Будьте бдительны!».
Джерело: Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей. Паспорт пам’ятника місця розстрілу радянських громадян, індекс: 2.4.1488-2.4.21

Стела із цегли розташована на відстані 3,48 м від обеліска. На ній напис: «Никто не забыт, ничто не забыто».
Джерело: Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей. Паспорт пам’ятника місця розстрілу радянських громадян, індекс: 2.4.1488-2.4.21

Розміри: обеліск – 3,3 х 0,85 х 0,85 м.; стела – 2,1 х 5,74 х 0,2 м. 

У 1983 р. пам’ятник був замінений. Автори нового монументу: скульптор – Черненко В. А., архітектор – Ткаченко Ю. А.. Новий пам’ятник зроблений із бронзи сірого кольору. Являє собою образ оголеного, змарнілого та худого юнака, який символізує загиблих людей, які мали жити. На піднятій правій руці юнак тримає голуба – символ життя. Ця скульптура стоїть у центрі 6 залізобетонних пірамід – нібито нагробків [3].
Джерело: Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей. Паспорт пам’ятника місця розстрілу радянських громадян, індекс: 2.4.1488-2.4.21

Територія навколо пам’ятника викладена плитами рожевого граніту.
Фотограф: Марина Ткаченко
На сьогоднішній день невідомими була відбита долоня лівої руки.
Фотограф: Марина Ткаченко

На  одній з пірамід напис: «Здесь в 1941–1943 фашисты расстреляли более 20 тысяч советских граждан». 
Фотограф: Марина Ткаченко
Розміри: скульптура – 2,7 х 0,4 х 1,0 м.; піраміди висотою від 2,5 м до 0,9 м. 

Сьогодні поруч з пам’ятним місцем знаходиться автомобільна стоянка, за якою ще продовжується рів.
Фотограф: Марина Ткаченко

На місці закінчення рову знаходиться стіна на якій раніше було написано: «Никто нет забыт, ничто не забыто». Проте  зараз вона залита бетоном та змінила форму.
Фотограф: Марина Ткаченко

Перед нею, на землі, знаходиться плита з написом: «На этом месте закончился ров, в котором в 1941–1943 гг. немецко-фашистскими оккупантами были заживо похоронены 20 тыс. советских военнопленных и мирных жителей».
Фотограф: Марина Ткаченко

З іншого боку – гаражі.
Фотограф: Марина Ткаченко

Позаду – житлові будинки. Попереду – колишній трест «Южавтострой».
Фотограф: Марина Ткаченко

22 червня 2012 р. рештки знайдених у 2011 р. (441 особи) були з належними почестями віддані землі. Загиблі знайшли вічний спокій у братській могилі (позаду від скульптури, 14 м. на північний захід), спорудженим на вшанування їхньої пам'яті на розі вулиць Енергетичної та Академіка Янгеля. Сама братська могила на поверхні оформлена земляним пагорбом. На ній встановлена пластикова табличка з написом: «В цій могилі покоються останки 441 особи: мирних мешканців та радянських військовополонених, розстріляних в період окупації м. Дніпропетровська 1941–43 рр. Випадково виявлені у вересні 2011 р., поховані 22 червня 2012 р.»
Фотограф: Марина Ткаченко

Розміри: 19,50 х 4, 20 м [6].

Сьогодні перепоховання знайти складно, адже чітких меж між могилами  немає.
Фотограф: Марина Ткаченко



Пам'ятник знаходиться на перехресті вулиць Академіка Янгеля та Енегретичної, м. Дніпро. Координати: 48°25'17"N, 35°0'7"E. 
Бажаючи можуть у будь-який час вшанувати пам’ять загиблих та покласти квіти на місці масового розстрілу мирних жителів в окупаційний період.  
Пам’ятник перебуває на обліку у Дніпропетровській обласній «Організації українського товариства охорони пам’яток історії і культури».  Саме ця організація фінансувала його створення та доглядає за ним до тепер. 
Список використаних джерел:
1.    Державний архів Дніпропетровської області. – Ф. 2427: Дніпропетровська обласна комісія обліку збитків, заподіяних німецько-фашистськими загарбниками та їх співучасниками, м. Дніпропетровськ, оп. 1, спр. 237, арк. 10.
2.    Державний архів Дніпропетровської області. – Ф. 2427: Рада Дніпропетровської організації Українського товариства охорони пам’яток історії і культури, м. Дніпропетровськ, оп. 1, спр. 84, арк. 6
3.    Державний архів Дніпропетровської області. – Ф. 2427: Рада Дніпропетровської організації Українського товариства охорони пам’яток історії і культури, м. Дніпропетровськ, оп. 1, спр. 278, арк. 10-11.
4.    Дніпро (місто) [Електронний ресурс] / Вікіпедія — вільна енциклопедія – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Дніпро_(місто)#Дніпропетровськ
5.    Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей. Паспорт  пам’ятника місце розстрілу радянських громадян, індекс: 2.4.1488-2.4.21, с. 2. 
6.    Кости 20 тысяч человек нашли во время реконструкции стадиона в Днепре [Електронний ресурс] / ТСН Украина – Режим доступу:  https://ru.tsn.ua/ukrayina/kosti-20-tysyach-chelovek-nashli-vo-vremya-rekonstrukcii-stadiona-v-dnepre.html.
7.    Место расстрела немецкими оккупантами мирных граждан в Днепропетровске по улице Янгеля [Електронний ресурс] / Новости Днепропетровщины – Режим доступу: http://www.tourdnepr.com/content/view/3089/3016/.
8.    На Днепропетровском стадионе «Интер» нашли фрагменты 400 захороненных тел Днепре [Електронний ресурс] / 34 телеканал – Режим доступу: https://34.ua/na-dnepropetrovskom-stadione-inter-nashli-fragmenty-400-zahoronennyh-tel_n468 .
9.    Страшная находка в Днепропетровске Днепре [Електронний ресурс] / Еврейская община Днепра – Режим доступу: http://www.djc.com.ua/news/view/new/?id=5263.
10. Тесленко Т. А.  Місце злочину: до історії нацистського терору в Дніпропетровську // Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження. – 2013. – № 11. – С. 198–206. 
 
Додаткова література та джерела:
1.  Акт городской комиссии по расследованию злодеяний немецко-фашистских захватчиков в гор. Днепропетровске, 24 ноября 1943 г. // Днепропетровская область в годы Великой Отечественной войны Советского Союза 1941 – 1945 гг. – Д., 1962.    
2.  Ватченко А. Ф., Шевченко Г. И. Днепропетровск. – Днепропетровск: Промінь, 1974. – С. 111 – 112
3.  Днепропетровская область в годы Великой Отечественной войны Советского Союза 1941 – 1943 гг. Сборник документов. – Днепропетровск, 1962. – С. 146, 183 – 187
4.  Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. – К., УРБ., 1969. – С. 96 – 97
5.  «Організація українського товариства охорони пам’яток історії і культури» (веб-сайт: https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/03922154/). 

Автор: Марина Ткаченко
Місця пам‘яті