Забуті жертви націонал-соціалізму
У Берліні, у 2005 році, біля Бранденбурзьких воріт споруджений меморіал євреям, які були вбиті на території Європи. У Києві, столиці України, встановлено меморіал «Голокост під кулями» в Бабиному Яру. У білоруському селі Хатинь встановлено пам'ятник цивільним жертвам німецької окупації і пам'яті «спалених сіл». У російському місті Пскові на місці табору військовополонених «Шталаг 372», в якому загинули солдати Червоної Армії, встановлено меморіал. Меморіали жертвам концтаборів, перш за все, людям, які були репресовані через політичні переконання, сінті, ромам, а також так званим «професійним злочинцям» і «асоціалам», встановлені по всій Європі.

Цей неповний перелік свідчить про різноманітність груп жертв націонал-соціалізму, пам'яті яких присвячені наведені пам'ятні місця в країнах-учасницях проекту.

Але, чи дійсно всі жертви залишаються в суспільній пам'яті?

Під забутими жертвами націонал-соціалізму ми маємо на увазі тих, хто в сучасній пам'яті та громадському сприйнятті грає лише другорядну роль, або зовсім не грає ніякої ролі. Мета нашої платформи «Terra Oblita – Open Memory Map» – відзначити на карті місця пам'яті забутих жертв націонал-соціалізму і представити їх разом з місцевими громадськими ініціативами та діячами.

Для того, щоб наблизитися до досягнення цієї мети, нам потрібно було сформулювати конкретне визначення для «забутих жертв націонал-соціалізму», щоб відобразити їх на нашій платформі. З цією метою ми відвідували різні пам'ятні місця в Бремені, Ростові та Дніпрі, зустрічалися і спілкувалися з місцевими громадськими діячами та вивчали культуру пам'яті в цих місцях. Нас також цікавило, які саме групи жертв нацизму не були позначені в суспільній пам'яті і які для цього могли бути причини. Ми прийшли до висновку, що вирішальними критеріями є наступні:

  • чи наявні меморіали, пам'ятники, кладовища або інші пам'ятні місця,
  • чи існують організації, ініціативи або інші зацікавлені групи, які вступають на захист тих жертв, які вижили, або роблять свій внесок у роботу по збереженню пам'яті,
  • проводяться / чи проводилися дослідження цих груп, і якою мірою,
  • чи визнаються ці групи державою, особливо Німеччиною, жертвами націонал-соціалізму, і чи мають вони право на компенсацію з боку Німеччини.

Розроблені нами критерії не претендують на всеосяжність, але ми розглядаємо їх у якості ключових для аналізу, обговорення або прийняття рішень. Якщо критерії збігаються лише частково, то група все ще може бути віднесеною до категорії забутих жертв. 

Виходячи з національного складу учасників проекту, ми фокусуємося на забутих жертвах німецької «війни на знищення на Сході». Для спрощення використання карти пам'яті, ми зійшлися на встановленні наступних категорій забутих жертв:

радянські військовополонені
роми
цивільне населення на окупованих територіях
єврейське населення на окупованих територіях
пацієнти психіатричних лікарень
інші


Слід зазначити, що не всі групи жертв вважаються забутими у всіх країнах здійснення проекту. Тому група жертв вважається забутою, якщо вона є такою хоча б в одній з країн-учасниць проекту.

За необхідністю, кілька категорій можуть бути віднесені до одного місця пам'яті. Визначаючи категорії, ми виділили групи жертв, які постраждали найбільшою мірою. Водночас, ми розуміємо, що різні жертви та групи жертв будуть зібрані в категорії «Інші», і це може стерти будь-які відмінності між конкретними групами. Однак, для ясності ми домовилися використовувати обмежене число категорій.

У разі потреби, місце пам'яті можна також віднести одразу до декількох груп жертв. Ми розуміємо, що відмінності між групами можуть «розмиватися» при об'єднанні різних груп в категорію «Інші». Проте, для ясності ми погодили лише певну кількість категорій.